14.03.2022 Дистанційне навчання. Гурток народозднавчий "Джероло".
Ранньої весни, коли вдень сонечко вже ніжно лоскоче дитячі щічки, а вночі все ще гріється під зимовою ковдрою, розцвітають пухнасті провісники тепла — вербові котики. Недарма у латиських піснях співається: «Сонце плете віночок, сидячи на вербі». Верба — символ України, з давніх-давен шанований нашими предками. Слов’яни вірили, що верба священна і символізує родинне вогнище. Вербові гілочки використовували у весільних обрядах. Розганяли ними грозові хмари, зупиняли пожежу. Вербовою лозиною вперше навесні виганяли худобу на пасовище. Допомагала верба і знайти місце для копання криниці. «Де срібліє вербиця, там здорова водиця», — кажуть у народі. А раптом заболить горло — цілющий вербовий відвар умить поверне сили.Живуча верба — символ краси, незламності та безперервності життя. Відрізана гілочка верби, навіть без коріння, приживається в будь-якому ґрунті. Може, тому верба така знайома і дорога серцю кожного українця.
Не міг розлучитися з нею і Великий Кобзар. По дорозі на заслання до півострова Мангишлак Шевченко прихопив з собою вербову гілочку, з якої згодом виросло пишне дерево. Місцеві назвали його Тарасовою вербою.
Пропоную виготовити зайчика із вербових котиків. Потрібні матеріали:папір,нитки,вербові котики,очі,носик,клей,стрічка,рожевий фоаміран.
Керівник гуртка:Ольга Воронянська.
