Похід до лісу
Для мене немає нічого більш чарівного й казкового, ніж ліс взимку. Зимовий ліс виглядає сонним, величним, немов зберігає великі давні таємниці природи. Адже недарма в стародавні часи слов’яни поклонялися лісу, деревам і всім звірям, що живуть у ньому.
Я дуже люблю гуляти по занесених снігом стежках, серед холодного й німого лісу. Тому разом з своєю колегою Ольгою Миколаївною, було вирішено взяти декількох наших вихованців та піти до лісу. Ліс вдяг снігове пухнасте вбрання і терпляче чекає першого весняного тепла.
Але ось майнула сіро-руда тінь, ковзнула по нерухомому стовбурі й, злетівши, зруйнувала таємниче диво, обдавши тебе сріблястим пилом. Хто ця маленька пустунка? Звичайно, це білочка. Вона зупинилася на чималій відстані та з цікавістю розглядає несподіваного гостя.
А Ми принесли смаколики, що приготували вдома, яблучка, морковку, горішки, а ще капусту та бурячок для інших наших лісових друзів. Наступного разу обов’язково прийдемо ще, та з собою візьмемо більше смачних гостинців для пухнастих звірів, які живуть в наших чарівних лісах !
Керівник гуртка Гринь Каріна
